Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 145
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Середа, 24.04.2024, 10:48
Вітаю Вас Гість

Про себе

Тимощук Ігор Анатолійович

1970 року народження

командир роти,

старший офіцер-вихователь

 

Освіта

Калінінградське вище інженерне училище інженерних військ в 1993 році.

Який предмет викладаю

Захист Вітчизни в 10 та 11 класах.

Педагогічний стаж

28 років загального стажу, 15 років в ліцеї-інтернаті.

Проходження курсової перепідготовки

Національна академія педагогічних наук України ДВНЗ “Університет менеджменту освіти” центральний інститут післядипломної педагогічної освіти – 2015 рік.

Нагороди та заохочення

Грамота Міністра оборони – 1995 рік.

Грамота управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації  -2005 рік.

Почесна Грамота Міністра освіти – 2006 рік.

Диплом лауреата премії Благодійної організації ”Фонд відродження кадетських корпусів в Україні” -  ”Кращий вчитель 2010 року ”  – 2011 рік.

Відмінник освіти України – 2011 рік.

Почесна грамота Рівненської обласної ради – 2015 рік.

Диплом лауреата другого туру Всеукраїнського конкурсу "Вчитель року - 2016" у номінації "Захист вітчизни" - 2016 рік.

Почесна грамота Рівненської обласної державної адміністрації - 2016 рік.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                       

 

Педагогічне кредо
     Учень – це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити, а запалити факел може лише той, хто сам горить (Плутарх).

 

Творче кредо

     Ідеал у самому тобі. Перешкоди до його досягнення, знову-таки, в тобі. Твій стан - це той матеріал, із якого ти маєш створити цей ідеал.

 

Життєве кредо

     Доводиться бігти з усіх ніг лише для того, щоб залишитися на тому самому місці. Якщо хочеш потрапити в інше місце, потрібно бігти вдвічі швидше…

 

Моя мета

     Виховати людину нового покоління, використовуючи компетентнісно – орієнтовані педтехнології.

  Виховати  випускника, що має володіти :

зовнішньо  - здоровим виглядом обличчя, міцною і стрункою статурою, чарівною усмішкою, очима, за якими видно глибину думки, розвиненими м’язами, короткою охайною зачіскою ;

внутрішньо -  здоровими внутрішніми органами (для успішного проходження медкомісії у ВВНЗ) ;

морально  - розвиненим почуттям совісті, чесності, справедливості, тактовності, чуйності, законослухняності і просто слухняності, відразою до шкідливих звичок ;

духовно  -   вірою в Бога, в людей, любов′ю до свого ближнього, до рідного краю, до свого народу, до праці, міцною надією на краще майбутнє своєі України, вмінням прощати і готовністю допомагати іншим ;

естетично  -   розумінням краси природи і мистецтва, краси людського спілкування, елементарними мистецькими навиками ;

розумово  -  об’ємом знань та практичних умінь понад необхідний для випускника загальної середньої школи, а також здатністю вчитися самостійно ;

фізично  -  високою працездатністю і витривалістю, спроможністю з максимальною користю застосовувати свої практичні уміння ;

екологічно  -    навиками гармонійного співіснування з природою, почуттям власної відповідальності за збереження і покращення навколишнього природного середовища, екологічною компетентністю

 

Заклад, в якому я працюю.

    Комунальний заклад “Острозький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою” Рівненської обласної ради – заснований в 25 вересня 2001 року в місті Острог Рівненської області. Приміщення закладу розміщуються в військових казармах 126 піхотного Рильського полку.

 

Літо

   

Осінь

   

Зима

   

Ніч

 

   Працюю в закладі з  жовтня 2001 року,  за час роботи в ліцеї займав посади:

-  командира взводу, офіцера-вихователя;

-  командира роти, старшого офіцера-вихователя;

-  заступника начальника ліцею з навчально-виховної роботи.

-  з 1 вересня 2015 року   командир 2 роти ліцею-інтернату.

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Квітень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Архів записів
Друзі сайту
  • Острозький ліцей
  • Блог вчителя укр. мови
  • Блог вчителя історії
  • Блог Сергія Гапанчака